Що для вас Їжа? Ваш ресурс? Задоволення? Підтримка? Чи ворог?
Давайте поговоримо про емоційне переїдання. Що воно таке і чому виникає?
В світі, де стрес та емоції відіграють значущу роль у нашому повсякденні, багато хто стикається з проблемою переїдання.
Стрес від роботи, страх за себе та своїх рідних,жах від новин, розпач, сум, тривога, самотність — це ті стани, які ми намагаємося іноді вгамувати їжею.
Давайте поговоримо про емоційне переїдання. Що воно таке і чому виникає?
В світі, де стрес та емоції відіграють значущу роль у нашому повсякденні, багато хто стикається з проблемою переїдання.
Стрес від роботи, страх за себе та своїх рідних,жах від новин, розпач, сум, тривога, самотність — це ті стани, які ми намагаємося іноді вгамувати їжею.
Отже, емоційне переїдання — це стан, коли ми звертаємося до їжі не тому, що голодні, а задля вгамування певних, умовно «негативних» почуттів. Це компульсивний, автоматичний спосіб впоратися з емоціями чи станами, які виникли у відповідь на певні виклики життя.
Ознаки емоційного переїдання:
- їжа, як заспокоєння (якщо ви часто звертаєтеся до їжі, коли сумні, втомлені, роздратовані, нажахані тощо)
- переїдання до появи почуття переповнення, вживання великої кількості їжі без відчуття голоду;
- їжа стає способом вгамування емоцій (доречі не тільки негативних).
Чому так відбувається?
Взагалі-то, ситі часи в історії людства настали не так давно. Менш ніж 100 років, і то не всюди. Нас так еволюція налаштувала, що якщо їжа є — треба їсти. А якщо відбуваються якісь важкі, травмуючи події — тим більш. Еволюційно війна в мозку людини повʼязана з нестачею їжі. Так відбувалося сторіччями.
Ще один аспект, який впливає на нас — це момент народження людини. Існує думка, що якби ми памʼятали момент свого народження — наша психіка дуже болюче реагувала б на ці спогади. Бо там було боляче та страшно. Маленька людина проходить процес пологів, народжується і потрапляє в гучний, світлий і такий лякаючий світ. І перше що отримує — мамину грудь або пляшку з молоком. В обох випадках — це солодка рідина. Таким чином фіксується спосіб справлятися з чимось лякаючим і невідомим за допомогою їжі. Солодкої їжі. Звісно ж несвідомо фіксується.
Далі більше.
На жаль, в нашій культурі прийнято сумувати, горювати та навіть радіти «їжею». Не було прийнято говорити про свої почуття. Любили також «їжею». Замість теплих слів, обіймів, люблячого погляду — цукерки, пиріжки, тортики, котлетки.
От ми і продовжуємо тиражувати цей спосіб.
Ще один аспект, який впливає на нас — це момент народження людини. Існує думка, що якби ми памʼятали момент свого народження — наша психіка дуже болюче реагувала б на ці спогади. Бо там було боляче та страшно. Маленька людина проходить процес пологів, народжується і потрапляє в гучний, світлий і такий лякаючий світ. І перше що отримує — мамину грудь або пляшку з молоком. В обох випадках — це солодка рідина. Таким чином фіксується спосіб справлятися з чимось лякаючим і невідомим за допомогою їжі. Солодкої їжі. Звісно ж несвідомо фіксується.
Далі більше.
На жаль, в нашій культурі прийнято сумувати, горювати та навіть радіти «їжею». Не було прийнято говорити про свої почуття. Любили також «їжею». Замість теплих слів, обіймів, люблячого погляду — цукерки, пиріжки, тортики, котлетки.
От ми і продовжуємо тиражувати цей спосіб.
Чи є вихід? Як?
- відстежувати свій фізичний стан (фонова, накопичена втома може спонукати нас до більшої кількості їжі);
- помічати свій емоційний стан і вчитися обходитися з почуттями та емоції іншими способами, крім їжі;
- слідкувати за своїм харчуванням протягом дня, бо якщо ви не достатньо споживали білків/жирів/вуглеводів-точно доберете ввечері і є шанс, що зʼїсте більше ніж потрібно;
- вчитися розмовляти із собою підтримуючими фразами. Не критикувати. Навіть, якщо таки заїдали, бо це може спровокувати новий виток способу «грішити та каятися»;
- вчитися говорити про свої стани та почуття з близькими, бо пам’ятаємо-ми їжею намагаємося вгамувати якісь емоції, а їжа не може обійняти і пожаліти, потреба таки до людей.
- пошук зовнішньої підтримки (психолог, нутріціолог, дієтолог).
І памʼятаємо: емоційне переїдання може впливати на наше психологічне та фізичне здоровʼя. Але усвідомлення проблеми і пошук більш здорових способів справлятися допоможуть віднайти баланс і в житті, і з відношенням до їжі.
Турбота про себе починається з поваги до себе, до свого тіла та до своїх почуттів.
Бути у здорових відносинах з їжею — можливо. Це точно в ваших руках!
Автор статті Наталія Солдатенко — психолог, магістр практичної психології МАУП, психотерапевт у гештальт-підході НАГТУ
Телеграм
@Soldatenko_nataliia
Телефон
+380 50 419 02 43
Фейсбук
Фейсбук